-
1 принцип Д’Аламбера
principe de D’AlembertРусско-французский политехнический словарь > принцип Д’Аламбера
-
2 принцип Д'Аламбера
мех. principio di D'Alembert -
3 принцип Д'Аламбера
-
4 принцип Д'Аламбера
• d´Alembrův princip -
5 принцип Д, аламбера
принсипи Д, аламбер. физ.Краткий русско-таджикский терминологический словарь по точным, естественным и техническим наукам > принцип Д, аламбера
-
6 принцип д'Аламбера
-
7 принцип Д'Аламбера - Лагранжа
Русско-английский физический словарь > принцип Д'Аламбера - Лагранжа
-
8 принцип Д'Аламбера-Лагранжа
• princip Lagrangeův -
9 принцип
м.- антропологический принцип
- вариационный принцип Ритца
- вариационный принцип Швингера
- вариационный принцип
- дискретный принцип максимума
- калибровочный принцип
- комбинационный принцип Ритца
- комбинационный принцип
- космологический принцип
- обобщённый принцип Бабине
- обобщённый принцип Ферма
- основной принцип
- принцип автомодельности
- принцип автофазировки
- принцип адиабатической инвариантности
- принцип аналитического продолжения
- принцип апертурного синтеза
- принцип аргумента
- принцип Бабине
- принцип Бертло
- принцип взаимности
- принцип взаимодействия Гиббса
- принцип виртуального кожуха
- принцип виртуальных перемещений
- принцип возможной работы
- принцип возможных перемещений
- принцип возрастания энтропии
- принцип Гамильтона
- принцип Гаусса
- принцип Гейзенберга
- принцип Герца
- принцип Гюйгенса - Френеля
- принцип Гюйгенса
- принцип Д'Аламбера - Лагранжа
- принцип Д'Аламбера
- принцип двойственности
- принцип детального равновесия
- принцип Доплера
- принцип дополнительности Бора
- принцип дополнительности
- принцип дуальности
- принцип жёсткой фокусировки
- принцип Журдена
- принцип запрета Паули
- принцип запрета
- принцип инвариантности
- принцип исключения
- принцип Каратеодори
- принцип Клаузиуса
- принцип Коперника
- принцип кратчайшего пути
- принцип Кюри
- принцип Ле Шателье - Брауна
- принцип Ле Шателье
- принцип локальности
- принцип макропричинности
- принцип макроскопической причинности
- принцип максимальной работы
- принцип Маха
- принцип микропричинности
- принцип микроскопической обратимости Онсагера
- принцип микроскопической причинности
- принцип минимума дополнительной энергии
- принцип минимума Понтрягина
- принцип минимума потенциальной энергии упругих деформаций
- принцип минимума потенциальной энергии
- принцип минимума производства энтропии
- принцип минимума работы
- принцип минимума энергии
- принцип многократного последовательного ускорения
- принцип Мопертюи
- принцип наименьшего времени наименьшего времени Ферма
- принцип наименьшего действия Гамильтона
- принцип наименьшего действия
- принцип наименьшего принуждения
- принцип наименьшей кривизны
- принцип напряжений Коши
- принцип независимости действия сил
- принцип независимости от числа Маха
- принцип независимости
- принцип Неймана
- принцип неопределённости Гейзенберга
- принцип неопределённости
- принцип непрерывности
- принцип Нернста
- принцип обратимости
- принцип Онсагера
- принцип отвердевания
- принцип относительности Галилея
- принцип относительности Эйнштейна
- принцип относительности
- принцип Паули
- принцип перестановочной двойственности
- принцип подобия
- принцип построения
- принцип предельного поглощения
- принцип предельной амплитуды
- принцип причинности
- принцип прямейшего пути
- принцип равновесия
- принцип сверхзапрета
- принцип Сен-Венана
- принцип сильной фокусировки
- принцип симметрии Кюри
- принцип симметрии
- принцип сообщающихся сосудов
- принцип соответствия Бора
- принцип соответствия
- принцип стационарного действия
- принцип стационарной фазы
- принцип суперпозиции Вант-Гоффа
- принцип суперпозиции колебаний
- принцип суперпозиции состояний
- принцип суперпозиции
- принцип сходимости
- принцип тождественности
- принцип Томсона
- принцип Фейнмана
- принцип Ферма для звуковых лучей в стационарно движущейся среде
- принцип Ферма
- принцип Франка - Кондона
- принцип шнуровки
- принцип эквивалентности массы и энергии
- принцип эквивалентности
- принцип экстремума
- принцип электронейтральности
- релятивистский принцип причинности
- сильный антропологический принцип
- сильный принцип эквивалентности
- слабый антропологический принцип
- слабый принцип эквивалентности
- совершенный космологический принцип
- термодинамический принцип
- фундаментальный принцип
- энергетический принцип
- эргодический принцип -
10 принцип
м.- принцип большинства
- вариационный принцип
- принцип взаимности
- принцип взаимодействия
- принцип возможных перемещений
- принцип Гамильтона
- принцип Гаусса
- принцип Гейзенберга
- принцип Герца
- принцип Гюйгенса
- принцип Д'Аламбера
- принцип двойственности
- принцип действия
- принцип Дирихле
- принцип дополнительности
- принцип Доплера
- принцип дуальности
- принцип инвариантности
- принцип инерции
- принцип исключения
- принцип исключения Паули
- принцип Кавальери
- комбинационный принцип
- принцип Ле Шателье - Брауна
- мажоритарный принцип
- принцип максимума
- принцип минимакса
- принцип минимума
- принцип наименьшего действия
- принцип наименьшего принуждения
- принцип наложения
- принцип независимости
- принцип неопределённости
- принцип непрерывности
- принцип Нернста
- принцип обратимости
- принцип относительности
- принцип Паули
- принцип подвижного равновесия
- принцип причинности
- принцип работы
- принцип реактивного действия
- принцип соответствия
- принцип суперпозиции
- принцип тождественности
- принцип Ферма
- принцип чётности
- принцип эквивалентности
- принцип ящиков -
11 d´Alembrův princip
-
12 d'Alembert's principle
The English-Russian dictionary general scientific > d'Alembert's principle
-
13 princip Lagrangeův
-
14 principe de D'Alembert
мех. принцип Д'Аламбера(-Лагранжа)Dictionnaire polytechnique Français-Russe > principe de D'Alembert
-
15 Д'аламбер, Жан Лерон
Д'аламбер, Жан Лерон (1717, Париж - 1783) - франц. філософ, математик Ч. лен Паризької АН (1751), разомз Дидро видавав "Енциклопедію", в якій відповідав за відділи математики і фізики. Не витримавши тиску влади, залишив "Енциклопедію". Д., ідучи за Беконом, запропонував свою класифікацію наук Н. айбільших результатів досяг в математиці і астрономії. В питаннях гносеології схилявся до сенсуалізму Локка, але вважав свідомість відмінною від тіла духовною субстанцією. Походження наукових і гуманітарних дисциплін пов'язував із людськими здатностями, напр., історію з пам'яттю, філософію з розумом, мистецтво з уявою. На відміну від багатьох франц. матеріалістів, визнавав існування незмінних, незалежних од суспільства моральних принципів. Погляди Д. на питання релігії і теорії пізнання критикував Дидро у працях "Сон Д'Аламбера" та "Розмова Д'Аламбера і Дидро".[br]Осн. тв.: "Трактат про динаміку" (1743); "Елементи філософії" (1759); стаття до "Енциклопедії" ("Міркування про походження і розвиток наук" (1751). -
16 Дидро, Дені
Дидро, Дені (1713, Лангре - 1784) - франц. філософ-матеріаліст. Освіту отримав в єзуїтському колежі в Парижі. Був чільним автором та редактором (до 1757 р. разом з Д'Аламбером) славетної франц. "Енциклопедії" (1750 - 1765). У своїх творах Д. проводить думку, що в історії людства має місце певний прогрес в пізнанні природи. Вважав, що природа як об'єкт пізнання невичерпна. Раціональність повинна функціювати в органічній єдності з об'єктом пізнання, визначаючи суть філософської методології. На думку Д., по-справжньому адекватно тлумачити природу може лише той мислитель, який вміло поєднує "раціональну філософію" з "експериментальною". У системі його філософських поглядів важливе місце посідає вчення про універсальну внутрішню активність матерії. Рух не зводиться до механічного переміщення тіл у просторі, а тлумачиться як будь-яка зміна, активність взагалі. Матерії властива чуттєвість. Поняття "душа" ототожнюється, відповідно, із здатністю до відчуття. Д. значну увагу приділяв критиці релігії. На основі аналізу особливостей релігійної віри він робить висновок, що вона підкоряє свідомість людини забобонам і не веде до справжніх істин. Лише розум є єдиним дороговказом людині у пошуках істини, що знаходить своє найвище втілення у філософському знанні. Атеїзм не повинен виключати високих духовних цінностей, філософської арґументованості та моральної відповідальності. Найважливішою об'єктивною передумовою втілення моральних принципів в житті народів є соціальна справедливість, яка повинна забезпечуватись законами, опертими на освіту. Усізаконодавчо-юридичнізаходи слід органічно поєднувати з системою морального виховання, просвіти, інтелектуального розвитку особистості.[br]Осн. тв.: "Філософські роздуми" (1746); "Листи про сліпих задля повчання зрячих" (1749); "Думки стосовно пояснення природи" (1754); "Племінник Рамо" (1761); "Енциклопедія" (1751 - 1780); трилогія "Розмова Д'Аламбера з Дидро", "Сон Д'Аламбера", "Продовження розмови" (1769); "Філософські принципи відносно матерії та руху" (1770). -
17 Гольбах, Поль
Гольбах, Поль (1723, Бдесгайм, Німеччина - 1789) - франц. філософ матеріалістичного спрямування, творчість якого була близькою до діяльності енциклопедистів - Дидро, д'Аламбера, Вольтера, Дюкло, Тюрго та ін. У своїй головній праці "Система природи" (це свого роду кредо франц. матеріалізму XVIII ст.) Г. обґрунтовує засадничі ідеї філософського світогляду: 1) Основою світобудови є матеріальні частки, які у різних сполученнях діють згідно з універсальним законом необхідності. 2) Не тільки людина, а й світ в цілому - це машина, яка, до того ж, не потребує механіка, щоб перебувати у постійному русі. 3) Головні властивості матерії - протяжність, подільність, непроникність, конфігурація й мінливість - є також властивостями усіх речей. Г. конкретизує вчення про субстанцію і дає одне з перших визначень матерії у гносеологічному контексті: матерія - це те, що, діючи на наші органи чуття, викликає відчуття. Щоб досягти щастя, слід пізнати природу світу та свою власну людську природу. Як і Гельвецій, Г. вважав, що людська поведінка та діяльність підпорядковані "законові інтересів". Основу доброчесної поведінки становить узгодженість між індивідуальними та суспільними інтересами. Всіляко сприяти цій узгодженості - справа держави, яка покладається на освіту. Наука має замінити релігію, що є сукупністю забобонів, які використовуються священиками заради влади над людьми. Аля ця мораль не включає християнський принцип любові до ближнього. Орієнтація на природничі науки сприяла виробленню матеріалістичного філософського вчення про перебудову суспільства згідно з ідеалами універсальної природної моралі.[br]Осн. тв.: "Система природи" (1770); "Соціальна система" (1773); "Універсальна мораль або права людини, засновані на природі" (1776); "Етократія, або Правління, засноване на моралі" (1776).
См. также в других словарях:
Принцип Д’Аламбера — Д’Аламбера принцип в механике: один из основных принципов динамики, согласно которому, если к заданным (активным) силам, действующим на точки механической системы, и реакциям наложенных связей присоединить силы инерции, то получится… … Википедия
принцип Д’Аламбера — d’Alambero principas statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. Alembert principle; d’Alembert principle vok. D’Alembert Prinzip, n; d’Alembertsches Prinzip, n rus. принцип Д’Аламбера, m pranc. principe d’Alembert, m; principe de d’Alembert, m … Fizikos terminų žodynas
ПРИНЦИП — (1) главное, исходное положение какой либо науки, теории, учения и т.д.; (2) основа действия какого либо механизма, прибора, устройства; (3) П. вариационный положение, отражающее общие закономерности механических явлений и устанавливающее… … Большая политехническая энциклопедия
Принцип Даламбера — Д Аламбера принцип в физике: один из основных принципов динамики, согласно которому, если к заданным (активным) силам, действующим на точки механической системы, и реакциям наложенных связей присоединить силы инерции, то получится уравновешенная… … Википедия
Д'Аламбера-Лагранжа принцип — один из вариационных принципов механики: если к активным силам, действующим на точки механической системы с идеальными механическими связями, присоединить силы инерции, то в каждый момент времени сумма элементарных работ активных сил и сил… … Энциклопедический словарь
Д'Аламбера принцип — один из вариационных принципов механики: если к фактически действующим на точки механической системы силам и реакциям наложенных на неё механических связей присоединить силы инерции, то получится уравновешенная система сил. Принцип Д’Аламбера… … Энциклопедический словарь
Формула Д'Аламбера — Формула Кирхгофа аналитическое выражение для решения гиперболического уравнения в частных производных (т. н. «волнового уравнения») во всём пространстве. Методом спуска (то есть уменьшением размерности) из него можно получить решения двумерного… … Википедия
Формула Д’Аламбера — Формула Кирхгофа аналитическое выражение для решения гиперболического уравнения в частных производных (т. н. «волнового уравнения») во всём пространстве. Методом спуска (то есть уменьшением размерности) из него можно получить решения двумерного… … Википедия
Д`АЛАМБЕРА — ЛАГРАНЖА ПРИНЦИП — Д АЛАМБЕРА ЛАГРАНЖА ПРИНЦИП: если к активным силам, действующим на точки механической системы с идеальными связями механическими (см. СВЯЗИ МЕХАНИЧЕСКИЕ), присоединить силы инерции (см. СИЛА ИНЕРЦИИ), то в каждый момент времени сумма элементарных … Энциклопедический словарь
Д'АЛАМБЕРА — ЛАГРАНЖА ПРИНЦИП — один из осн. принципов механики, дающий общий метод решения задач динамики и статики; объединяет возможных перемещений принцип и Д Аламбера принцип. Если к действующим на точки механич. системы активным силам Fi присоединить силы инерции ,Ji, то … Физическая энциклопедия
Д'АЛАМБЕРА — ЛАГРАНЖА ПРИНЦИП: если к активным силам действующим на точки механической системы с идеальными связями механическими, присоединить силы инерции, то в каждый момент времени сумма элементарных работ активных сил и сил инерции на любом возможном… … Большой Энциклопедический словарь
